Вірш "Душа болить…"

Він убивав, стріляв, заради волі,

Назавжди розтоптавши своє я,

Колись він не подумав би ніколи,

Що може так розпорядитись доля…

Блистіла у руках холодна зброя…

Він убивав…І плакала душа…

Світанок розтоптав думки холодні,

Він же солдат, у нього прав нема,

Тонути в сумнівах гіркій безодні…

Тремтіла, затекла його рука…

Колись, коли мине багато років,

І з орденом на грудях, в сивині

Він буде усміхатися юрбі,

Ніхто не відчуватиме тоді,

Як буде боляче його душі,

Бо час минав, стирав усе до тла,

Та пам’ятала все його душа,

І серце забувати не хотіло,

Допоки билось, билось, тріпотіло…

Прокинувся в окопі, задрімав…

Замерзли ноги, пальці і долоні,

Підняв до неба у молитві очі –

Він миру, сонця і тепла так хоче

І щастя для дітей своїх, родини,

І для країни, рідної країни…

- Андрій, відбій, - почулося згори,

Поїхали на базу відпочити.

І вмить життя по іншому стікає,

І сонце, наче мати зігріває,

І знов так хочеться радіти, жити!..

О Господи, нехай війна проклята,

Ніколи не зайде до нас до хати,

Нехай не треба буде вибирати,

Не треба буде зброю в руки брати,

Не треба буде у окопі спати…

Для того, щоб була щаслива мати…

Щоб усмішками зацвіла вона,

Щоб знов прийшла весна, ясна весна,

І сонце радості осяяло, зігріло,

Щоб все навкруг сміялось і раділо…

О Господи, нехай же мир настане,

І дим холодний назавжди розтане

Дим від вогню, що принесла війна,

Нехай розтане назавжди, до тла!

© Автор Британ Галина Ярославівна

 

Бажаєте віддячити автору?

Вітаємо друзі на авторському сайті поетеси Галини Британ. Вам подобається поезія і ви бажаєте підтримати для подальшого розвитку цей сайт-блог автора , для цього необхідно натиснути на прямокутник зправа від логотипу, або на середині вірша

Поділитися в соцмережах

Відправити в FacebookВідправити в Google BookmarksВідправити в Twitter

Головне меню

Go to top