Поезія "В'язень"

Юнак блукав по вулиці...

Бруківка. Велике місто

шум і темнота.

Позаду залишилося життя,

Попереду - самотність і неволя.

Казатимете доля? ні, не доля,

вона б його не змусила до болю

для себе і для інших. Це душа,

Що долю зрадила, зів'яла, почорніла,

І кров'ю руки й совість забруднила.

Холодний дощ, брудна волога ніч,

І люди що його не помічають -

ідуть, ідуть, шепочуться, зникають

мов зграї наполоханих ворон...

Тремтять повіки... Біль... О Боже

сон, це сон.

Суглоби затекли від нар твердих,

В очах одна картина - грати, грати

Занила болем грішная рука

Один лиш вихід - спати, спати, спати.

Гірка сльоза торкнулася виска,

Бо щастя вже ніколи не пізнати

брудній душі і серцю юнака

© Автор Британ Галина Ярославівна

 

Головне меню

Go to top