Поезія "Як багато сонця навкруги..."

Як багато сонця навкруги,
Ось воно, крізь тіні виглядає,
Пробивається крізь куряву пітьми,
І замерзлі душі зігріває.
Глянь,школярик, зовсім ще малюк,
Очка в нього сяють, мов вогні…
Ось юнак, закоханий мабуть,
Тихо щось наспівує собі….
А отам у сивині дідусь,

Обіймає внученьку маленьку,
Біля нього я на мить спинюсь,
Трішки сонечка вберу в серденько…
А отам матуся з малюком,
Перші кроки свої він ступає,
І так весело і радісно обом,
Біля них все світиться й сіяє…
З магазину пахне свіжий хліб…
В душу ароматом проникає,
Скільки ж того сонця на землі,
І воно усюди, скрізь витає…

26.09.2017

© Автор Британ Галина Ярославівна

Бажаєте віддячити автору?

Вітаємо друзі на авторському сайті поетеси Галини Британ. Вам подобається поезія і ви бажаєте підтримати для подальшого розвитку цей сайт-блог автора , для цього необхідно натиснути на прямокутник зправа від логотипу, або на середині вірша

Поділитися в соцмережах

Відправити в FacebookВідправити в Google BookmarksВідправити в Twitter

Головне меню

Go to top