Поезія "Я прощаю…»

Я прощаю тебе за образи,
За колючі, мов голки, слова,
За різкі, нерозсудливі фрази,
Це лиш порох, пісок… Не душа…
Бо вона в тебе чиста і світла,
І вразлива, крихка мов кришталь,
Заховалась під накипом світу,
Що затиснув її наче сталь…

Я прощаю, бо знаю, минеться
І розвіється весь цей пісок,
Тільки про́шу, відкрий своє серце,
Скинь із нього сталевий замок!
Знаєш в світі немає нічого,
Більш вартні́шого за доброту,
І любов, що дарована Богом,
А все інше піде в пустоту…

06.09.2017

© Автор Британ Галина Ярославівна

«Усяка досада, гнів, лють, крик та хула мусять бути викорінені з – посеред вас разом з усією злобою. Будьте натомість добрі один до одного та милосердні, прощайте один одному як Бог у Христі вам простив». (Послання до Єфесян 4:31,32)

 

Бажаєте віддячити автору?

Вітаємо друзі на авторському сайті поетеси Галини Британ. Вам подобається поезія і ви бажаєте підтримати для подальшого розвитку цей сайт-блог автора , для цього необхідно натиснути на прямокутник зправа від логотипу, або на середині вірша

Поділитися в соцмережах

Відправити в FacebookВідправити в Google BookmarksВідправити в Twitter

Головне меню

Go to top