Поезія "Ти знаєш, я люблю́…"

Ти знаєш, я люблю́, я так люблю́…
Здавалося б, не можна так любити,
Щоби кістками відчувати біль твою,
В душі вогнем від сліз твоїх горіти…
Ти знаєш, я не ві́дала того́,
Наскільки сильно в тобі проростаю,
Відкрила це для себе тільки що,
Пишу оці рядки… Пишу й ридаю…

Ти знаєш… Не казала це тобі
Так часто, як мабуть, було потрібно,
Тримала під замком, отам в душі,
А ти казав, казав так часто, рідний…
І цим підносив серденько моє,
Понад буденними осінніми дощами,
Спасибі Богу, що послав мені тебе,
І поєднав нас душами й серцями…

07.09. 2017

© Автор Британ Галина Ярославівна

Бажаєте віддячити автору?

Вітаємо друзі на авторському сайті поетеси Галини Британ. Вам подобається поезія і ви бажаєте підтримати для подальшого розвитку цей сайт-блог автора , для цього необхідно натиснути на прямокутник зправа від логотипу, або на середині вірша

Поділитися в соцмережах

Відправити в FacebookВідправити в Google BookmarksВідправити в Twitter

Головне меню

Go to top