Поезія "Сон"

Маленька дівчинка, що загубила маму,

У натовпі ридаючи блукала,

Гарячі сльози щоки обпікали,

Ну де ж ти, мамо, відгукнися, мамо!

І перехожі йшли, не помічали,

І холодно, самотньо, пусто стало,

А потім очі рідні відшукала,

І кинулась до неї, обійняла.

Ну де ж ти була, мамо, запитала,

Тебе матусенько я довго так шукала

Я тут, матуся ніжно відповіла

У серці твоїм кожну мить, дитино!

Прокинулась.. Шалено серце бється

А за вікном уже життя несеться

І натовп поспішає і біжить

Життя вирує, бьє ключем, кипить…

На кухню вийшла, каву заварила

Набрала номер мами, позвонила…

Матусю люба як ти там рідненька

Здоровя як, і як твоє серденько?

Все добре доню як там справи в тебе,

Коли удома будеш я чекаю

І серце знав забилось як шалене

Я буду скоро мамо, виїжджаю…

Закинула валізи у машину

І справи всі пропали як міраж

І натовп що біжить кудись лишила

І серце заспокоїлося враз.

Побачила здалека ще матуся

За хвіртку вибігла стрічати доню

Ох як же посивіли її коси

Чому в очах багато смутку, болю?

Матусю, ти пробач рідненька

Що дуже довго я не приїжджала

І знову билось рвалося серденька

І обіймала маму, цілувала.

І сон згадала – як же довго – довго

У лабіринті справ вона блукала

А серце рвалося туди – додому

А серце кожну мить шукало маму!

© Автор Британ Галина Ярославівна

7.04.2015р

 

Бажаєте віддячити автору?

Вітаємо друзі на авторському сайті поетеси Галини Британ. Вам подобається поезія і ви бажаєте підтримати для подальшого розвитку цей сайт-блог автора , для цього необхідно натиснути на прямокутник зправа від логотипу, або на середині вірша

Поділитися в соцмережах

Відправити в FacebookВідправити в Google BookmarksВідправити в Twitter

Головне меню

Go to top