Поезія "Щезне чорна лапа"

Моя мамо, синьоока Україно,

Ти уже стомилась, сил не маєш,

Твої діти борються і гинуть,

Чорна лапа сукню роздирає…

Та не тільки сукню роздирає,

Душу твою на куски шматує,

Ти, моя ріднесенька, ридаєш,

Кожен день ридаєш і тугуєш…

Ти не плач, матусю, чорна лапа,

У безодні щезне назавжди,

Не під силу їй тебе зламати,

Не під силу сукню ту порвати,

Бо у тебе, мамо, є всі ми –

Твої діти, сильні і завзяті,

Доньки щирі і сини сміливі,

Буде, мамо, скоро у нас свято,

Будем перемогу святкувати,

Будеш ти, матусю процвітати,

Щезне бруд мерзенний і фальшивий.

Щезне чорна лапа, щезне, мамо!

Пропаде! Бо істина за нами!

З нами Бог, він бачить все і знає

Він нас, мамо, всіх оберігає.

Зло не може жити, там де щирість,

Там де істина, добро і справедливість,

Щезне чорна лапа! Буде свято!

Заквітчаєшся матусю в вишиванку

Будем перемогу святкувати!

Скоро вже матусю, на світанку…

© Автор Британ Галина Ярославівна

09.02.2017р.

 

Головне меню

Go to top