Поезія "Поплач…"

Поплач, коли болить, і стане легше,
Поплач, бо зарубцюється в душі,
А так, можливо, і без ран минеться,
Стече сльозами, виллється в дощі…
Поплач, коли болить, і вийде сонце,
Після дощу веселка ж мерехтить,

Глянь, там попереду на горизонті,
Маленький вогник щастя вже горить.
Поплач, і все розвіється туманом,
І знову в серці зацвіте весна,
Поплач, нехай в душі не буде шраму,
А тільки спогад, випитий до дна…

04.09. 2017

© Автор Британ Галина Ярославівна

Бажаєте віддячити автору?

Вітаємо друзі на авторському сайті поетеси Галини Британ. Вам подобається поезія і ви бажаєте підтримати для подальшого розвитку цей сайт-блог автора , для цього необхідно натиснути на прямокутник зправа від логотипу, або на середині вірша

Поділитися в соцмережах

Відправити в FacebookВідправити в Google BookmarksВідправити в Twitter

Головне меню

Go to top