Поезія "Помовчимо…"

Помовчимо… Як за́вжди, наодинці,

Тихенько ввечері вмостившись на дивані,

Про те каміння, що зібралось у торбинці,

Там у душі, й наносить гострі рани…

Помовчимо … і стане легко зовсім,

Окутає надії павутиння…

Дивись, там за вікном вже майже осінь.

А у повітрі віє ще цвітінням.

Помовчимо, торкаючись серцями,

Прислухаємось до серцебиття,

Помовчимо і тиша разом з нами,

Наповниться акордами життя…

Помовчимо… усе мов на долоні,

Твоя душа так ніжно обіймає…

І не лякає сивина на скронях,

Бо душі наші у мовчанні розмовляють…

18.08.2017.

© Автор Британ Галина Ярославівна

Бажаєте віддячити автору?

Вітаємо друзі на авторському сайті поетеси Галини Британ. Вам подобається поезія і ви бажаєте підтримати для подальшого розвитку цей сайт-блог автора , для цього необхідно натиснути на прямокутник зправа від логотипу, або на середині вірша

Поділитися в соцмережах

Відправити в FacebookВідправити в Google BookmarksВідправити в Twitter

Головне меню

Go to top