Поезія "Дощить…"

Дощить… Так часто у житті дощить,
Тумани огортають перехрестя,
Щемить у грудях глибоко, щемить
Йду, крізь тумани, слухаючи серце…
Дощить… А там на обрії тепло
Торкається душі легеньким вітром,
Іду, й дощу неначе не було,
Його не помічаю, тільки світло…

Дощить… І розквітають почуття,
Цвітінням щастя, радості, любові,
Той дощ змінив маршрут мого життя,
Безповоротно змивши порох з долі…
Дощить…Спасибі Господи за дощ,
Без нього не знайшла б я того шля́ху,
Іду, струсивши попіл із підошв,
Попіл рутинної байдужості і стра́ху…

19.09.2017

© Автор Британ Галина Ярославівна

Бажаєте віддячити автору?

Вітаємо друзі на авторському сайті поетеси Галини Британ. Вам подобається поезія і ви бажаєте підтримати для подальшого розвитку цей сайт-блог автора , для цього необхідно натиснути на прямокутник зправа від логотипу, або на середині вірша

Поділитися в соцмережах

Відправити в FacebookВідправити в Google BookmarksВідправити в Twitter

Головне меню

Go to top