Поезія "Бо що осінь, супроти любові…"

Осінь холодом тіло проймала,
Цяпотіла дощами по шкірі,
Павутинням думки огортала,
І прокрастися в душу хотіла…
Але ні, їй не сила пробити,
Панцир віри збудований світлом.
Намагалась вона остудити,

Душу сяючу, в’їдливим вітром…
Але як не старалась, невтомно,
Не зуміла цього і не зможе!
Бо що осінь супроти любові,
Що несе у собі́ слово Боже!
І душа за цим словом навіки,
Мов за світла стіною витає,
Не старайся пробитися вітре,
Тільки крила свої поламаєш..!

28.09.2017

© Автор Британ Галина Ярославівна

Бажаєте віддячити автору?

Вітаємо друзі на авторському сайті поетеси Галини Британ. Вам подобається поезія і ви бажаєте підтримати для подальшого розвитку цей сайт-блог автора , для цього необхідно натиснути на прямокутник зправа від логотипу, або на середині вірша

Поділитися в соцмережах

Відправити в FacebookВідправити в Google BookmarksВідправити в Twitter

Головне меню

Go to top