Тьотя Клара | Дитячі віршики | Поезія для дітей

Тьотя Клара все на світі знала,

Одягала окуляри,

У дворі усіх навчала

Про усе розповідала.

Тьотя Клара всім казала,

Що учитись треба,

А не байдики ганяти,

Й стрибати до неба.

Не лазити по деревах,

М’яча не котити

А учитись і учитись

І ще раз учитись.

Ми втечем від тьоті Клари,

Бо вона в дворі,

Не дає відпочивати,

Усій дітворі.

Катя пасочки ліпила

Тьотя Клара все учила –

«Катю щоб ліпити паски

Треба довго ще навчатись».

А Петрусь з м’ячем скакав

Тьотя Клара м’яч забрала

І Петрусика весь день

Теоремам всім навчала.

А Наталочку маленьку

Учила ділити

Та Наталочка ще тільки

Навчилась Ходити!

Всі малятка гратись хочуть

Ще малесенькі вони,

«Як це гратись – каже Клара

А учитися коли?»

От малятка Тьоті Кларі

Показали різні ігри

І навчили її гратись

І на гойдалці гойдатись.

Клара зняла окуляри-

Треба певно відпочить,

І з малятами по парку

На велосипедах мчить.

Ох щаслива стала Клара

Все ж коли відпочиваєш

То тоді і для навчання

Більше сили набираєш.

© Автор Британ Галина Ярославівна

 

Бажаєте віддячити автору?

Вітаємо друзі на авторському сайті поетеси Галини Британ. Вам подобається поезія і ви бажаєте підтримати для подальшого розвитку цей сайт-блог автора , для цього необхідно натиснути на прямокутник зправа від логотипу, або на середині вірша

Поділитися в соцмережах

Відправити в FacebookВідправити в Google BookmarksВідправити в Twitter

Головне меню

Go to top