Михасик і калюжа | Дитячі віршики | Поезія для дітей

Михасик надумав в калюжку ступити

Стоїть, руки вбоки,

Бо гумців немає, стоїть заглядає

Калюжа глибока…

Та ні не глибока, міркує Михасик

Ступлю тай усе!

Ступив – нозя мокра, що ж має робити?

Михасик втече.

Тихенько заскочить у свою кімнату,

Не знатиме тато!

Та де там, все бачив з вікна уже тато,

Стоїть у кімнаті,

Чекає татусь на малого Михася,

Питає його -

Навіщо ж ти сину в калюжку без гумців,

А той – та той во…

Не знає Михасик має казати,

Та знає все тато

Михасеві просто було ліньки йти

За ними до хати.

© Автор Британ Галина Ярославівна

 

Бажаєте віддячити автору?

Вітаємо друзі на авторському сайті поетеси Галини Британ. Вам подобається поезія і ви бажаєте підтримати для подальшого розвитку цей сайт-блог автора , для цього необхідно натиснути на прямокутник зправа від логотипу, або на середині вірша

Поділитися в соцмережах

Відправити в FacebookВідправити в Google BookmarksВідправити в Twitter

Головне меню

Go to top