Любив метелик мандрувати | Дитячі віршики | Поезія для дітей

Любив метелик мандрувати,

По світу весело літати,

Та хмарка дощик принесла,

Ховатися йому пора.

Не можна крильця намочити,

Метелик квітку став просити –

Дозволь сховатися мені,

Під пелюсточки запашні.

Ромашка ніжно усміхнулась,

І пелюсточки розпахнула.

А там мурашечка маленька,

Сидить, сміється веселенько.

Вони з мурашкою здружились,

На дощик весело дивились.

Ромашці дякували щиро,

Що від дощу їх прихистила.

© Автор Британ Галина Ярославівна

 

Головне меню

Go to top