Дитяча казочка "Сонечко на клумбі"

Красива клумба стояла в парку. НА ній росли різні квіти – високі тюльпани, горді нарциси, красиві троянди, чарівні фіалки, ніжні конвалії. Всі вони були дуже красиві, у всіх було своє місце. І ось одного ранку вони побачили на клумбі жовту маленьку квіточку.

- Хто ти така? Звідки взялась на нашій клумбі?

- Я кульбабка, мене приніс сюди вітер. Я дуже щаслива що буду рости поруч з вами на такій красивій клумбі.

Але квіти занепокоїлись:

- Ти ж проста кульбаба, ти можеш в любому місці рости, а клумба – це місце для особливих квітів, - сказав тюльпан, - ось вранці прийде наш господар садівник і пересадить тебе.

Кульбабці було дуже образливо. Вона заплакала.

- Не плач маленька кульбабко, - сказала ніжна конвалія, - ти також особлива, і ми подружимось з тобою.

Вранці прийшов садівник. Він глянув на кульбабку і сказав:

- Ось у нас на клумбі сонечко жовтеньке виросло.

Він підлив всі квіти, і кульбабку також.

- Рости сонечко, - сказав садівник підливаючи кульбабку.

Садівник пішов. Ніжна конвалія усміхнулась і сказала:

- Бачиш, кульбабко, не сумуй, ти особлива квіточка, ти – маленьке сонечко на нашій клумбі.

Кульбабка усміхнулась, - спасибі конваліє, ти дуже ніжна і хороша квіточка.

Тюльпану і нарцису стало соромно перед кульбабкою, і вони вибачились, за те, що не хотіли прийняти її на своїй клумбі.

Кульбабка була щаслива. Вона росла на красивій клумбі, а поруч росли її друзі - високі тюльпани, горді нарциси, красиві троянди, чарівні фіалки, ніжні конвалії. А вона серед них була немов маленьке жовте сонечко.

© Автор Британ Галина Ярославівна

 

Головне меню

Go to top