Дитяча казочка "Маленький майстер"

Данилко гуляв в саду. Тут було дуже красиво: листя на деревах було різнокольорове, вітерець весело грався з листочками які падали з дерев, а на землі було багато листя: жовтого, червоного, оранжевого кольору. Данилко розглядав яскравий листочок, який знайшов біля яблуні. І тут він почув звуки з неба.

- Курли – курли… - сумно звучало в небі.

- Данилко глянув на небо, - це відлітали журавлі.

Поруч біля саду тато лагодив паркан.

- Тату, тату, - схвильовано крикнув Данилко, - подивись, журавлі відлітають.

- Так, сину, - відповів батько, - відлітають. Уже пізня осінь, скоро прийде зима, настануть морози, вони не зможуть перенести зиму, тому відлітають в теплі краї.

- Тату, а що всі пташки відлетять? - занепокоєно запитав хлопчик.

- Ні, багато пташок залишаться тут. Це горобці, синички, голуби,чижики, дятли, снігурі.

- А що ж вони їдять взимку, як від холоду ховаються? – Запитав Данилко.

-  Вони готуються до зими. Мають теплі гнізда, а також люди допомагають їм, роблячи годівнички.

- А що таке годівничка? – Зацікавився хлопчик.

- Це маленька хатинка яку вішають на дереві, і там насипають пташкам корму.

- Тату а давай зробимо годівничку, - радісно сказав хлопчик.

- Давай, - погодився тато.

Вони зробили дуже гарну годівничку, а Данилко її навіть розмалював фарбами. Це була найкраща годівничка. Батько і син повісили її на дереві. І вже за декілька днів туди прилітали горобці, синички. Данилко насипав їм корм, і радісно спостерігав за пташками. Пташки завзято клювали зерна і крихти і весело цвірінькали, ніби казали спасибі Данилку і його батьку.

© Автор Британ Галина Ярославівна

 

Бажаєте віддячити автору?

Вітаємо друзі на авторському сайті поетеси Галини Британ. Вам подобається поезія і ви бажаєте підтримати для подальшого розвитку цей сайт-блог автора , для цього необхідно натиснути на прямокутник зправа від логотипу, або на середині вірша

Поділитися в соцмережах

Відправити в FacebookВідправити в Google BookmarksВідправити в Twitter

Головне меню

Go to top