Дитяча казочка "Знахідка"

Осінь прикрашала все навкруг золотими барвами. Птахи відлетіли у вирій. Двоє дівчаток Оксанка і Іринка гуляли біля річки. Вони кидали камінці в річку, змагалися – хто дальше кине камінець. Ось Оксанка докинула майже на середину річечки, а Іринка ще дальше. Весело було дівчаткам, та тут вони почули якісь звуки. Ніби якийсь писк.

- Іринко, що це було, ти чула?, - запитала Оксанка.

- Так, цей звук чути з кущів, ідемо глянемо що там.

- Я трішки боюся, - позадкувала Оксанка.

- Не бійся, ми ж разом, ходімо.

І дівчатка пішли до кущика. Іринка заглянула під гілочку і побачила там маленьке каченятко, яке тихенько пищало. Воно було налякане, самотнє, і зовсім маленьке.

- Привіт, маленький, - сказала дівчинка, - як ти тут опинився?

Каченятко з острахом глянуло на дівчаток :

- Кря - кря.

- Оксанка взяла його на ручки і вони пішли скоріш додому.

Мама побачила стурбованих дівчаток і запитала:

- Що сталося?

- Мамо, дивись, кого ми біля річки знайшли, - вони показали мамі маленьке каченятко.

- Оксанко неси його сюди, - і мама показала на ганок.

Мама принесла лампу і ящик, в якому було трішки сіна, дівчатка поклали туди каченятко і мама включила лампу, над ящиком. Каченятко зігрілося і заснуло.

Потім наступила зима. Цілу зиму каченятко грілося у ящичку. Дівчатка годували і доглядали його. А коли наступила тепла весна, дівчатка принесли його на річку. І тут воно зустрілось зі своїми друзями. Воно було таке щасливе, весело борсалось у водичці. Дівчатка були дуже раді, що допомогли йому, вони з усмішками спостерігали за своїм каченям. Воно було вже зовсім доросле.

- Ходімо, Іринко, - сказала Оксанка, - воно тепер у безпеці.

І дівчатка побігли додому. Кожен день вони приходили на річку, зустрічались із каченям, а воно радісно підбігало до них, і гучно і весело крякало, ніби хотіло сказати :

- Спасибі вам велике!

© Автор Британ Галина Ярославівна

 

Бажаєте віддячити автору?

Вітаємо друзі на авторському сайті поетеси Галини Британ. Вам подобається поезія і ви бажаєте підтримати для подальшого розвитку цей сайт-блог автора , для цього необхідно натиснути на прямокутник зправа від логотипу, або на середині вірша

Поділитися в соцмережах

Відправити в FacebookВідправити в Google BookmarksВідправити в Twitter

Головне меню

Go to top